Рекомендації спеціалістів

Методичні рекомендації педагогам, які працюють з дітьми дошкільного віку із затримкою психічного розвитку

 Підготували

Вихователь-методист

Куриленко І.М.

Вчитель – дефектолог:

Іванченко О. О.

Кійко Л. В.

 

Кількість дітей, у яких вже в дошкільному віці виявляються відхилення в розвитку, вельми багато. Відповідно, великий ризик шкільної дезадаптації і неуспішності.

Особливу тривогу викликає зростання кількості дітей з затримкою психічного розвитку ( ЗПР).

Створення педагогічних умов на основі особистісно – орієнтованого підходу, оптимальних для кожного вихованця, що передбачає формування адаптивної соціально – освітнього середовища, що включає все різноманіття різних типів освітніх установ.

Однак, лише з 1990 року в систему освіти включені дошкільні заклади для дітей із затримкою психічного розвитку. розробка питань організації та змісту корекційно – педагогічного процесу в умовах дошкільного навчального закладу компенсуючого виду є одним з пріоритетних напрямів спеціальної освіти.

У адміністрації і педагогів виникає безліч питань, що стосуються організації діяльності груп для дітей з ЗПР, змісту програми корекційно – розвивального навчання, методів роботи з дітьми, оформлення робочої документації і т.д.

Дана робота покликана надати методичну допомогу вчителям – дефектологам, вчителям – логопедам, педагогам – психологам і вихователям, які працюють з дітьми дошкільного віку з затримкою психічного розвитку та їх батькам.

Характерологічні особливості дітей з затримкою психічного розвитку.

Дошкільне дитинство – період найбільш інтенсивного формування пізнавальної діяльності й особистості в цілому. Якщо інтелектуальний та емоційний потенціал дитини не отримує належного розвитку в дошкільному віці, то згодом не вдається реалізувати його повною мірою. Особливо це стосується дітей із затримкою психічного розвитку.

Так що ж таке затримка психічного розвитку? Це особливий тип аномального розвитку, для якого характерний сповільнений темп розвитку однієї або декількох психічних функцій, які, у більшості випадків, компенсуються під впливом медикаментозного лікування, спеціального корекційного навчання і під впливом тимчасового фактора.

З позиції недосвідченого спостерігача дошкільники із ЗПР не так вже відрізняються від однолітків. Батьки часто не надають значення тому, що їх дитина трохи пізніше почав ходити самостійно, діяти з предметами, що затримується його мовленнєвий розвиток. Підвищена збудливість, нестійкість уваги, швидка стомлюваність спочатку проявляються на поведінковому рівні і лише згодом – на виконання завдань навчального плану.

До старшого дошкільного віку стають очевидними труднощі в засвоєнні програми дитячого садка: діти малоактивні на заняттях, погано запам’ятовують матеріал, легко відволікаються. Рівень розвитку пізнавальної діяльності і мови виявляється більш низьким порівняно з однолітками.

З початком навчання у школі клінічна картина порушень стає більш вираженою внаслідок труднощів у засвоєнні шкільної програми, а психологічні проблеми набувають більш глибокий і стійкий характер.

Проблемою вивчення і корекції затримки психічного розвитку дошкільників у нашій країні займаються сучасні дослідники і педагоги: Лубовський В.І., Лебединський В.В., Певзнер М.С., Власова Т.А., Певзнер М.С., Лебединська К.С., Жукова Н.С., Мастюкова Є.М., Филичева Т.Б., Власова Т.А., Виготський Л.С., Борякова Н.Ю., Ульенкова У.В., Сухарева Г.Є., Мастюкова Є.М. ,Марковська І.Ф. , Забрамная С.Д., Глухів В.П.,Шевченко Ц.Р., Левченко І.Ю. та інші.

Видатні педагоги і психологи відзначають, що у дітей із затримкою психічного розвитку в більшості випадків буває порушене сприйняття, увага, мислення, пам’ять, мова.

У дітей з ЗПР часто буває порушено увагу: довго не формується довільна увага;

– увага нестійка, розсіяна, погано концентруєма і знижується при стомлюваності, фізичних навантаженнях. Навіть бурхливі позитивні емоції (святкові ранки, перегляд телепередач тощо) знижують увагу;

– малий обсяг уваги;

– діти з ЗПР не можуть правильно розподіляти увагу (важко слухати і одночасно писати);

– спостерігаються труднощі в переключенні уваги з одного виду діяльності на інший;

– часто звертають увагу на другорядні деталі і на них застряють.

Сприйняття:

– уповільнений темп сприйняття, потрібно більше часу для виконання завдання;

– звужений обсяг сприйняття;

– спостерігаються труднощі при сприйнятті подібних предметів (коло і овал);

– спостерігаються проблеми з гнозою. Діти насилу впізнають зашумлені і пересічні зображення, насилу збирають розрізні картинки, помиляються в « проходження лабіринтів»;

– порушено сприйняття кольору (особливо відтінків кольорів), величини, форми, часу, простору;

– утруднене просторове сприйняття, так як недостатньо сформовані міжаналізаторні зв’язки;

– фізіологічний слух збережений, але порушено фонематичні сприйняття;

– утруднений стереогноз (впізнавання на дотик).

Пам’ять :

– недостатня міцність запам’ятовування. Короткочасна пам’ять переважає над довготривалою, тому потрібне постійне підкріплення і багатократне повторення ;

– гірше розвинена вербальна пам’ять, краще зорова;

– страждає здатність до логічного запам’ятовування. Краще розвинена механічна пам’ять.

Мислення :

– недостатня сформованість розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення тощо;

– особливо страждає словесно – логічне мислення. Цей вид мислення в нормі формується у дітей до семи років, а у дітей з ЗПР значно пізніше. Діти не розуміють картинку з прихованим змістом, загадку, приказку, прислів’я;

– не можуть без допомоги педагога встановити причинно – наслідкові зв’язки;

– не розуміють прихований зміст загадки, прислів’я …

Мова :

практично у всіх дітей з ЗПР є ті чи інші мовні порушення, страждає звуковимова, фонематичний слух, порушений граматичний лад. Особливо страждає зв’язкова мова, побудова зв’язного висловлювання, порушена смислова сторона мови.

Ось чому поряд з вчителем – дефектологом в групі для дітей із затримкою психічного розвитку передбачена ставка вчителя – логопеда.

Очевидно, що традиційні заняття дітям даної категорії не цікаві і малоефективні. Виникає необхідність пошуку різних шляхів і методів, що сприяють більш якісному засвоєнню необхідних знань, визначених програмою навчання.

Найбільш вдалим і дієвим методом у роботі з дітьми із затримкою психічного розвитку, як на фронтальних корекційно – розвивальних заняттях, так і в індивідуальній роботі, є дидактична гра. Дидактична гра визначена самою назвою – це навчальна гра. Вона допомагає дитині набути знання в легкій, доступній і невимушеній формі. Саме через дидактичну гру, як основного методу корекційної роботи, відбувається засвоєння знань, передбачених програмою і необхідних при підготовці до шкільного навчання дітей даної категорії.

Методичні рекомендації щодо використання дидактичних ігор у роботі з дітьми із затримкою психічного розвитку.

  1. Рекомендується як можна ширше використовувати дидактичні ігри на фронтальних корекційно – розвивальних заняттях, на індивідуальних заняттях, а також у різних режимних моментах у групі компенсуючої спрямованості для дітей із затримкою психічного розвитку.
  2. Дидактичні ігри повинні бути доступні і зрозумілі дітям, відповідати їх віковим і психологічним особливостям.
  3. У кожній дидактичній грі має бути своя конкретна навчальна задача, яка відповідає темі заняття та корекційного етапу.
  4. При підготовці до проведення дидактичної гри рекомендується підбирати такі цілі, які сприяють не тільки отримання нових знань, але й корекції психічних процесів дитини із ЗПР.
  5. Проводячи дидактичну гру, необхідно використовувати різноманітну наочність, яка повинна нести смислове навантаження і відповідати естетичним вимогам.
  6. Знаючи особливості дітей з ЗПР, для кращого сприйняття досліджуваного матеріалу з використанням дидактичної гри, необхідно намагатися задіяти кілька аналізаторів (слухового і зорового, слухового і тактильного …).
  7. Необхідно дотримуватися правильного співвідношення між грою і працею дошкільника .
  8. Зміст гри має ускладнюватися в залежності від вікових груп. У кожній групі слід намічати послідовність ігор, ускладнюються за змістом, дидактичним завданням, ігровим діям і правилам.
  9. Ігровим діям потрібно навчати. Лише за цієї умови гра набуває навчальний характер і стає змістовною.
  10. У грі принцип дидактики повинен поєднуватися з заціквленістю, жартом, гумором. Тільки жвавість грою мобілізує розумову діяльність, полегшує виконання завдання.
  11. Дидактична гра повинна активізувати мовленнєву діяльність дітей. Повинна сприяти придбання та накопичення словника і соціального досвіду дітей.
  12. Рекомендується підбирати такі дидактичні ігри, які несуть позитивне емоційне забарвлення, розвивають інтерес до нових знань, викликають у дітей бажання займатися розумовою працею.

Методичні рекомендації з підготовки до проведення занять з ФЕМУ з дітьми з затримкою психічного розвитку.

  1. При проведенні будь-якого корекційно – розвивального заняття з математики необхідно враховувати психо-фізичні особливості дітей з ЗПР.
  2. Необхідно приділяти особливу увагу і значення пропедевтичному періоду.
  3. Програмні завдання виконувати послідовно, використовуючи принцип дидактики: від простого – до складного.
  4. Уповільнений темп засвоєння нового матеріалу дітьми даної категорії передбачає проведення по одній і тій же темі двох і більше занять.
  5. На перших етапах навчання рекомендується використовувати прості, одноступінчаті інструкції, завдання виконувати поетапно.
  6. Навчати дітей мовним звітом про виконані дії.
  7. Переходити до наступної теми тільки після того, як буде засвоєний попередній матеріал.
  8. При проведенні тематичних заняттях (наприклад, по казці) необхідний творчий підхід педагога до сценарію заняття, тобто педагог повинен розуміти, по якій казці і скільки занять можна планувати з одного і того ж сюжету.
  9. Використовувати як традиційні методи навчання (наочні, словесні, практичні, ігрові….), так і нетрадиційні, інноваційні підходи.
  10. Грамотно використовувати наочність.
  11. Задіяти якомога більшу кількість різних аналізаторів при виконанні рахункових операцій.
  12. Кожне заняття повинно виконувати корекційні завдання.
  13. Бажано на кожному занятті найбільш активно використовувати дидактичні ігри і вправи.
  14. Використовувати індивідуальний та диференційований підхід до дітей.
  15. Доброзичливо і з повагою ставитися до кожної дитини.

Методичні рекомендації щодо проведення фонетичної ритміки з дітьми з затримкою психічного розвитку.

  1. Всі рухи, відібрані для проведення занять з фонетичної ритміки повинні розглядатися як стимуляція для формування і закріплення  навичок мовлення.
  2. Рухи, які виконуються на занятті, попередньо не вивчаються, а виконуються по наслідуванню.
  3. Рухи повторюються синхронно з педагогом кілька разів (2 – 5 разів).
  4. Фонетична ритміка завжди проводиться стоячи, відстань від педагога до дитини не менше 2,5 метра, щоб дитина бачила педагога.
  5. Вправи проводяться 2 – 3 хвилини.
  6. Дитина має дивитися в обличчя педагогу.
  7. Після кожного руху з напругою необхідно опускати руки вниз і розслабляти. Учителю, який проводить фонетичну ритміку, рекомендується навчити дітей елементів концентрації і саморасслабления при виконанні тих чи інших вправ
  8. Після того, як діти навчаться правильно повторювати руху, кількість повторень зменшується.
  9. Обов’язковим компонентом кожного заняття повинні бути рухові вправи, які розвивають почуття ритму і темпу вимови.
  10. На фонетичній ритміці повинен використовуватися наочний показ і багаторазові повторення, які стимулюють дитину до правильного наслідування.
  11. Під час проведення заняття діти повинні добре бачити педагога і проговорювати мовний матеріал синхронно з учителем.
  12. Якщо в ході заняття у деяких дітей не виходять окремі елементи ритміки, то рекомендується роботу над цими елементами переносити на індивідуальні заняття.
  13. Заняття з фонетичної ритміки проводить вчитель – дефектолог, який сам правильно і красиво виконує рухи тіла, рук, ніг, голови.
  14. Мова вчителя повинна служити зразком для наслідування, бути фонетично правильно оформленою, емоційно забарвленою.

 Методичні рекомендації для вихователів, які працюють з дітьми із затримкою психічного розвитку.

  1. Вихователь, який працює в групі компенсуючої спрямованості для дітей з ЗПР, повинен враховувати психофізичні, мовні особливості та можливості дітей даної категорії.
  2. При проведенні будь-якого виду занять чи ігор вихователь повинен пам’ятати, що необхідно вирішувати не тільки завдання загальноосвітньої програми, але й (у першу чергу) вирішувати корекційні завдання.
  3. Вихователь повинен звертати свою увагу на корекцію наявних відхилень у розумовому і фізичному розвитку, на збагачення уявлень про навколишній світ, а також на подальший розвиток і вдосконалення збережених аналізаторів дітей.
  4. Необхідно враховувати індивідуальні особливості кожної дитини.
  5. Особлива увага повинна приділятися розвитку пізнавальних інтересів дітей, які мають своєрідне відставання під впливом мовного дефекту, звуження контактів з оточуючими, неправильних прийомів сімейного виховання та інших причин.
  6. Работа вихователя з розвитку мовлення у багатьох випадках передує логопедичного занять, забезпечуючи необхідну пізнавальну і мотиваційну базу для формування мовних умінь.
  7. Мова самого вихователя повинна служити зразком для дітей з мовними порушеннями: бути чіткою, гранично чіткою, добре інтонованою, виразною, без порушення звуковимови. Слід уникати складних граматичних конструкцій, зворотів, вставних слів, які ускладнюють розуміння мовлення вихователя дітьми.
  8. Вся робота вихователя будується в залежності від запланованої лексичної теми. Якщо ж діти з ЗПР не засвоїли дану тему, то роботу над нею можна продовжити на два тижні (під керівництвом вчителя – дефектолога та вчителя – логопеда).
  9. Кожна нова тема повинна починатися з екскурсії, придбання практичного досвіду, розглядання, спостереження, бесіди по картині.
  10. При вивченні кожної теми намічається, спільно з учителем – логопедом, той словниковий мінімум (предметний, дієслівний, словник ознак), який діти можуть і повинні засвоїти в імпресивної та експресивної мови.
  11. Словник, призначений для розуміння, повинен бути значно ширше, ніж для активного використання в мовленні дитини. Також уточнюються граматичні категорії, типи синтаксичних конструкцій, які необхідно закріплювати вихователю по слідах корекційних занять вчителя – логопеда (дефектолога).
  12. Першорядними при вивченні кожної нової теми є вправи на розвиток різних видів мислення, уваги, сприйняття. пам’яті, Необхідно широко використовувати порівняння предметів, виділення провідних ознак, групування предметів за призначенням, за ознаками і т.д.
  13. Вся корекційно – розвиваюча робота вихователя будується у відповідності з планами і рекомендаціями вчителя – дефектолога та вчителя – логопеда групи.
  14. В корекційній роботі з дітьми із ЗПР вихователь повинен якомога ширше використовувати дидактичні ігри та вправи, так як при їх впливі досягається краще засвоєння матеріалу, що вивчається.
  15. Індивідуальна корекційна робота з дітьми проводиться вихователем переважно в другій половині дня. Особливе місце приділяється закріпленню результатів , досягнутих вчителем – дефектологом на фронтальних та індивідуальних корекційно – розвивальних заняттях.
  16. У перші два – три тижні вересня вихователь, паралельно з вчителем – дефектологом (логопедом), проводить обстеження дітей для виявлення рівня знань та умінь дитини по кожному виду діяльності.
  17. Обстеження повинно проводитися в цікавій, захоплюючій формі з використанням спеціальних ігрових прийомів, доступних дітям даного віку.
  18. Важливим напрямком в роботі вихователя є компенсація психічних процесів дитини із ЗПР, подолання мовного недорозвинення, його соціальна адаптація – все це сприяє підготовці до подальшого навчання в школі.
  19. У завдання вихователя входить створення доброзичливої , комфортної обстановки в дитячому колективі, зміцнення віри у власні можливості, згладжування негативних переживань і попередження спалахів агресії та негативізму.

Методичні рекомендації щодо проведення фізкультурних хвилинок у роботі з дітьми із затримкою психічного розвитку.

  1. Необхідно враховувати вік і психофізичний розвиток дітей з затримкою психічного розвитку.
  2. Бажано, щоб вправи були пов’язані з темою заняття, тому що у дітей з ЗПР переключення з однієї діяльності на іншу відбувається важче.
  3. Вправи, використовувані на фронтальному корекційно – розвиваючому занятті, повинні бути простими за структурою, цікавими і добре знайомі дітям.
  4. Вправи повинні бути зручними для виконання на обмеженій площі.
  5. Рекомендується підбирати такі вправи, які включають рух, що впливає на великі групи м’язів, покращують функціональну діяльність усіх органів та систем.
  6. Вправи, використовувані в фізкультурної хвилинки, повинні бути емоційними, досить інтенсивними (з включенням 10-15 підскоків, 10 присідань або 30 – 40 секунд бігу на місці).
  7. Необхідно знати, в який час заняття проводити фізкультурну хвилинку:

– у середній групі на 9 – 11 хвилині заняття, тому що саме в цей час настає стомлення;

– у старшій групі – на 12 – 14 хвилині;

– у підготовчій групі – на 14 – 16 хвилині.

(Рекомендації САН ПІН для дітей без затримки у  розвитку.)

  1. Загальна тривалість фізкультурної хвилинки становить 1,5 – 2 хвилини.
  2. Вчителю – дефектологу, який працює з дітьми з ЗПР, рекомендується проводити фізкультурну хвилинку на 5 хвилин раніше, тому що у дітей даної категорії стомлення настає раніше.
  3. При необхідності можливе проведення двох фізкультурних хвилинок на одному фронтальному корекційно – розвиваючому занятті.
  4. Вправи повторюються 5 – 6 разів.
  5. Фізкультурна хвилинка повинна виконувати смислове навантаження: на занятті з ФМУ – з елементами рахунку, на навчанні грамоті – насичена досліджуваним звуком і т.д.

Методичні рекомендації з розвитку дрібної моторики і графо-моторних навичок у дітей з затримкою психічного розвитку. 

  1. Для розвитку дрібної моторики кистей рук дітей з ЗПР рекомендується використовувати різноманітні підготовчі вправи, при виконанні яких необхідно враховувати тонус м’язів (гіпотонус або гіпертонус).
  2. Всі вправи повинні проводитися у формі гри, що не тільки викликає у дітей інтерес, але і сприяє підвищенню технічного тонусу руки дитини.
  3. При підборі вправ педагог повинен враховувати вікові та психічні особливості дітей з ЗПР, у тому числі особливості зорового сприйняття, уваги, пам’яті і т.д.
  4. При підготовці до навчання письма рекомендується навчити дітей правильно сидіти за столом, користуватися письмовими приладдям.
  5. Необхідно навчити дитину орієнтуватися на аркуші паперу.
  6. Розвиток дрібної моторики рук треба починати з провідної руки, потім – виконувати вправи іншою рукою, а потім двома.
  7. У підготовчий період рекомендується використовувати не розлініяні зошити, а альбоми, причому, «писати» простим олівцем.
  8. Роботі в альбомі або зошити повинні передувати вправи пальчикової гімнастики.
  9. По можливості, треба підбирати вправи пальчикової гімнастики, які пов’язані з темою заняття.
  10. Після підготовчих вправ рекомендується переходити до роботи в зошиті у велику клітку:

– спочатку треба знайомити дітей з розлінійкою  (дати поняття, що таке «клітинка»…);

– з направленням написання (зліва направо);

– місцем початку листа (скільки клітинок відступити);

– вчити визначати частині сторінки, межі рядка.

  1. Після цього рекомендується переходити до письма у більш дрібну клітку, а потім – в лінійку, хоча діти із ЗПР до цього етапу зазвичай не доходять.
  2. Протягом всього періоду навчання рекомендується широко застосовувати книжки – розмальовки з великими, чіткими і зрозумілими дітям малюнками (літерами і цифрами);
  3. «Прописи» для дітей – дошкільнят необхідно уважно відбирати педагогу та рекомендувати батькам.
  4. Необхідно суворе дотримання організаційних та гігієнічних вимог до навчання письма, що зберігає нормальний зір і правильну поставу дітей.
  5. На технічну сторону листа дитина витрачає величезні фізичні зусилля, тому тривалість безперервного письма у дошкільнят не повинна перевищувати 5 хвилин, а у школярів – 10 хвилин( перший клас).
  6. Роботу з розвитку елементарних графічних навичок письма доцільно проводити систематично 2 – 3 рази в тиждень по 7 – 10 хвилин, як частина заняття.
  7. Педагог повинен стежити за освітленістю робочого місця дитини, його поставою. Відстань від очей до зошита має бути не менше 33 див.
  8. У роботі з дітьми з ЗПР педагог повинен створювати спокійну, доброзичливу обстановку, що сприяє досягненню корекційних цілей.

Методичні рекомендації для батьків дітей з затримкою психічного розвитку

Успіх корекційного навчання багато в чому визначається тим, наскільки чітко організована наступність у роботі вчителя – дефектолога, логопеда, вихователів і батьків.

  1. У дитини із ЗПР ослаблена пам’ять, не сформовано довільну увагу, відстають у розвитку розумові процеси, тому необхідно закріплювати вивчений матеріал у дитячому садку та вдома.

Для цього задаються домашні завдання на повторення вивченої теми .

  1. Спочатку завдання виконуються дитиною з активною допомогою батьків, поступово привчаючи дитину до самостійності.
  2. Необхідно привчати дитину до самостійного виконання завдань. Не слід поспішати, показуючи, як потрібно виконувати завдання. Допомога повинна носити своєчасний і розумний характер.
  3. Важливо визначити, хто саме з дорослого оточення дитини буде займатися з ним за завданням дефектолога.
  4. Час занять (15 – 20 хв.) має бути закріплено в режимі дня. Постійне час занять дисциплінує дитину, допомагає засвоєнню навчального матеріалу.
  5. Заняття повинні носити цікавий характер.
  6. При отриманні завдання необхідно уважно ознайомитися з його змістом, переконатися, що вам все зрозуміло.
  7. У скрутних випадках консультуватися у педагога.
  8. Підберіть необхідний наочний дидактичний матеріал, посібники, що рекомендує вчитель – дефектолог.
  9. Заняття повинні бути регулярними.
  10. Закріплення знань може проводитися під час прогулянок, поїздок, по дорозі в дитячий сад. Але деякі види занять вимагають обов’язкової спокійної ділової обстановки, а також відсутність відволікаючих факторів.
  11. Заняття повинні бути нетривалими, не викликати втоми і пересичення.

13.Необходимо урізноманітнити форми і методи проведення заняття, чергувати заняття з розвитку мовлення з завданнями по розвитку уваги, пам’яті, мислення…

14.Необходимо дотримуватися єдиних вимог, які пред’являються дитині.

  1. У дитини із ЗПР практично завжди порушено мовленнєвий розвиток, тому необхідно щоденно тренувати дитини у виконанні артикуляційної гімнастики.
  2. Вправи обов’язково виконуються перед дзеркалом.
  3. Особлива увага приділяється не швидкості, а якості й точності виконання артикуляційних вправ.
  4. Важливо стежити за чистотою виконання рухів: без супутніх рухів, плавно, без зайвої напруги або млявості, стежити за повним обсягом рухів, за точністю, темпом вправ, часто – за рахунок дорослого….
  5. Кожну артикуляційну вправу рекомендується виконувати спочатку повільно, потім прискорювати темп.
  6. Вправа виконується 6 – 8 разів за 10 сек. (можна більше). Для кращої наочності вправи робляться спільно з дитиною, старанно показуючи і пояснюючи кожен рух.
  7. Для закріплення звука у складі, слові необхідно повторювати мовний матеріал не менш 3 – х разів.
  8. При проголошенні потрібного звуку слід вимовляти звук в складі чи слові перебільшено (навмисно виділяючи голосом).
  9. Зошит для закріплення матеріалу необхідно утримувати в охайному вигляді.
  10. Будьте терплячі з дитиною, доброзичливі, але досить вимогливі.
  11. Відзначайте найменші успіхи, вчіть дитину долати труднощі.
  12. Обов’язково відвідуйте консультації педагога і відкриті заняття педагогів.
  13. Своєчасно консультуйтеся і проводите лікування дітей у лікарів, до яких спрямовує вчитель – дефектолог.

Корекційні цілі, спрямовані на формування психічних процесів дітей з затримкою психічного розвитку.

Корекційні цілі необхідно вводити в кожне заняття вчителя – дефектолога, вчителя – логопеда, вихователя, правильно добирати їх у відповідності з метою заняття) і точно формулювати мету, спрямовану на корекцію того чи іншого психічного процесу.

Корекція уваги

  1. Розвивати вміння концентрувати увагу (ступінь зосередженості уваги на об’єкті).
  2. Розвивати стійкість уваги (тривале зосередження уваги на об’єкті).
  3. Розвивати вміння переключати увагу (навмисний, усвідомлений перенесення уваги з одного об’єкта на інший).
  4. Розвивати вміння розподіляти увагу (можливість утримувати в сфері уваги одночасно декілька об’єктів).
  5. Збільшувати обсяг уваги-кількість об’єктів, які можуть бути охоплені увагою дитини одночасно).
  6. Формувати цілеспрямовану увагу (спрямованість відповідно з поставленим завданням).
  7. Розвивати довільну увагу (вимагає вольових зусиль).
  8. Активізувати і розвивати зорову і слухову увагу.

Корекція пам’яті

  1. Розвивати рухову, словесну, образну, словесно – логічну пам’ять.
  2. Працювати над засвоєнням знань за допомогою довільного, свідомого запам’ятовування.
  3. Розвивати швидкість, повноту, точність відтворення.
  4. Розвивати міцність запам’ятовування.
  5. Формувати повноту відтворення словесного матеріалу (відтворювати словесний матеріал близько до тексту).
  6. Удосконалювати точність відтворення словесного матеріалу (правильність формулювань, вміння давати коротку відповідь).
  7. Працювати над послідовністю запам’ятовування, вміння встановлювати причинно – наслідкові та часові зв’язки між окремими фактами та явищами.
  8. Працювати над збільшенням обсягу пам’яті.
  9. Вчити запам’ятовувати сприйняте, здійснювати вибір за зразком.

Корекція відчуттів та сприймання

  1. Працювати над уточненням зорових, слухових, дотикових, рухових відчуттів.
  2. Розвивати цілеспрямоване сприйняття кольору, форми, величини, матеріалу і якості об’єкта. Збагачувати чуттєвий досвід дітей.
  3. Вчити співвідносити предмети за величиною, формою, кольором, зорово перевіряючи свій вибір.
  4. Диференціювати сприйняття предметів за кольором, розміром і формою.
  5. Розвивати слухове і зорове сприйняття.
  6. Збільшувати обсяг зорових, слухових, тактильних уявлень.
  7. Формувати тактильне розрізнення властивостей предметів. Вчити впізнавати на дотик знайомі предмети.
  8. Розвивати тактильно – рухові сприйняття. Вчити співвідносити тактильно – руховий образ предмета з зоровим образом.
  9. Працювати над вдосконаленням і якісним розвитком кінестетичного сприйняття.
  10. Працювати над збільшенням поля зору, швидкістю огляду.
  11. Розвивати окомір.
  12. Формувати цілісність сприйняття образу предмета.
  13. Вчити аналізувати ціле із складових його частин.
  14. Розвивати зоровий аналіз і синтез.
  15. Розвивати здатність узагальнювати предмети за ознаками (колір, форма, величина).
  16. Розвивати сприйняття просторового розташування предметів та їх деталей.
  17. Розвивати зорово – моторну координацію.
  18. Працювати над темпом сприйняття.

Корекція мови

  1. Розвивати фонематичні сприйняття.
  2. Розвивати функції фонематичного аналізу і синтезу.
  3. Формувати комунікативні функції мови.
  4. Вчити диференціювати звуки мови.
  5. Удосконалювати просодичну сторону мови.
  6. Розширювати пасивний і активний словник.
  7. Удосконалювати граматичний лад промови.
  8. Розвивати навички словозміни, словотворення.
  9. Формувати діалогічну мову.
  10. Розвивати зв’язне мовлення. Працювати над понятійної стороною мовлення.
  11. Сприяти подоланню мовного негативізму.

Корекція мислення

  1. Розвивати наочно – дієве, наочно – образне і логічне мислення.
  2. Розвивати вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати, систематизувати на наочній або вербальної основі.
  3. Вчити виділяти головне, істотне.
  4. Вчити порівнювати, знаходити подібність і відмінність ознак предметів і понять.
  5. Розвивати розумові операції аналізу і синтезу.
  6. Вчити групувати предмети. Вчити самостійно визначати основу угруповання, виділяти істотне для даної задачі ознаку предмета.
  7. Розвивати вміння розуміти зв’язок подій і будувати послідовні висновки, встановлювати причинно – наслідкові зв’язки.
  8. Активізувати творчу розумову діяльність.
  9. Розвивати критичність мислення (об’єктивна оцінка інших і себе)
  10. Розвивати самостійність мислення (уміння використати суспільний досвід, незалежність власної думки).

Корекція емоційно – вольової сфери

  1. Виробляти вміння долати труднощі.
  2. Виховувати самостійність, відповідальність.
  3. Формувати прагнення досягати результатів, доводити розпочату справу до кінця.
  4. Розвивати уміння діяти цілеспрямовано, долати посильні труднощі.
  5. Виховувати чесність, доброзичливість, працьовитість, наполегливість, витримку.
  6. Розвивати критичність.
  7. Розвивати ініціативу, прагнення до активної діяльності.
  8. Виробляти позитивні звички поведінки.
  9. Виховувати почуття товариськості, бажання допомагати один одному.
  10. Виховувати почуття дистанції і поваги до дорослих.